Вещи, которыми стоит поделиться!
Homepage Гуси лебед летять конспект уроку


Гуси лебед летять конспект уроку


Вона ще раз обвела мене своїм скорбним поглядом і пішла з дитям прямо на мою вулицю. А найближче до матері лежать вузлики з гарбузовим насінням. Я спочатку остовпів, поглянув на чоботята, далі на батька і знову на чоботята, що пахли морозом, смолою і воском. Це в таких краях, де я ще не бував. Отак я й познайомився з міновим господарством ще в двадцять першому році. І все ж таки увечері я поплентався до школи, де мав бути театр. Дядько ж Микола пояснив, що «тіатр» — стояща штука, бо там показують гарних жіночок у коротеньких спідницях. Святий Петро вів до райської брами виснажених праведників, а в самому раю уже стояли три бородаті праотці і гурт веселих запорожців, усі вони були в широких червоних штанях і при зброї, на їхніх головах пишалися довгі оселедці. » А дядько Микола сказав: «Увесь піде в мене, — це по нас обох уже видно», — і в хаті стало весело, а мені й за хатою світило сонце... Цієї зими в нашому селі вперше заговорили про «тіатри». Чи вони послухались мого слова — обкружляли навколо села й повернулись до мене, чи це новий ключ?.. Знайди й прочитай рядки, у яких із поведінки й зі слів Люби та Ми-хайлика виявляється ставлення до маленьких дітей. Я знав, що це крутиться ота сама безтолоч, яка не виходить «он звідти», але вже не міг нічого зробити із собою. Що Михайликові заважало вчитися краще? Я знаю: у тебе горе, а коли горе — в усіх болить серце. Мар'яна притулилась до матері, щось зашепотіла їй, і на материних віях заблищали сльози. І так мені хочеться піти в лісову далечінь, побачити з якогось незнайомого берега отих, наче зі срібла вилитих, лебедів, подивитись на їхні співучі крила, що в теплому ірію захопили весну та й принесли нам. Місяць кивне головою, а сонце усміхнеться і на промінні спустить у , у луки, у поля і на ключі, а вони вже знають своє діло! Вона рівно, трохи сумовито, запитала мене: — Михайле, ти насіння із цих вузликів давав хлопчику з голодного краю? А я стою серед подвір'я і по-своєму перебираю дідові слова. А яка то була радість, коли орач виймав тобі з торби шматок причерствілого хліба і казав, що він од зайця. Я пам'ятаю, як урочисто проводжали в поле плугатарів із раннім плугом. Напевне, тільки це навчило так бігати, що потім ніхто в селі не міг перегнати мене, чим я неабияк пишався. А хтось уже приніс матері ночовки, що встигли чомусь надколотись. «Краще, — каже, — мені співай, я тобі буду з усіх яєць ґоґель-моґель1 колотити». Правда, у піч вона так і не кинула жодної книжки, але повсякчас пасла мене очима, побоюючись, щоб читання не підвередило її дитину. Надія моя розповзається по цвинтарі, але я хапаюсь за її клапті: — Дядьку Юхриме, то я вам це насіння, може, восени принесу, бо де його тепер дістанеш?


Я під'їжджаю до стаєньки, пускаю повід, а в цей час хтось позаду дужими руками піднімає мене вгору, а потім притуляє до себе.


Як ти вважаєш, чи кожна людина вміє співчувати й радіти за когось? Хто ж це міг збиткуватися наді мною? Від неї першої я почув про калиновий міст, до якого й досі тягнуся думкою і серцем... Вона тільки хруснула, і вже одна шкаралупа поповзла з окантованої губи на Юхримове підборіддя. Воно мені здалося напочатку пекучим і важким, наче каміння. Там я мав і покаятись, і набратися розуму, якого усе чомусь не вистачало мені. Якось, коли надворі хурделило, батько припізнився, і тільки надвечір, засніжений, з обмерзлими вусами, але веселий, він зайшов у клас і голосно запитав: — А котрий тут безчобітько? Ти ж бачив, що в нас гарбузи, як підсвинки, лежать? Коли на городі з'являвся перший пуп'янок огірка чи зацвітав повернутий до сонця соняшник, мати брала мене, малого, за руку і вела подивитися на це диво, і тоді в блакитнавих очах її назбирувалося стільки радості, наче вона була скарбничим усієї землі. І враз угорі над моїм смутком обізвалися бентежні звуки далеких дзвонів. Я оглядаюсь на подвір'я, обнесене глухим високим частоколом, де затих голос чоловіка, щоб його продовжував собачий гавкіт. Учителька повела мене за собою на ту половину класу, де вчилася друга група.

You may look:
-> ответы на задания по учебнику латинского языка розенталь соколов
За високою стрункою дзвіницею, що теж поривається вгору, десь у білому підхмар'ї зникають лебеді, але дзвін їхніх крил ще озивається в мені, а може, то вже озиваються розбуджені дзвони на дзвіниці?
-> гражданское право особенная часть конспект лекций ивакин в н

Видео по теме

:
Интегрированное занятие-путешествие по сказке «Гуси -- лебеди»
гуси лебед летять конспект уроку -> чистый табельный бланк
Коли похолодало і перший льодок затягнув калюжки, я мчав до школи, наче ошпарений.
-> презентацию на тему город уфа
Тепер я ладен був од сорому провалитися крізь землю, щоки мої запалали, а під повіками защеміли сльози.
-> конспект урока по технологии 6кл
Хтось навіть чув, що одна п'єса так і називалась «Сатана в бочці».
->Sitemap



Гуси лебед летять конспект уроку:

Rating: 88 / 100

Overall: 99 Rates